Круглий стіл «Юридична наука та Цілі сталого розвитку України».

17 травня 2022 року до Дня науки на базі юридичного факультету Сумського національного аграрного університету відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Юридична наука та Цілі сталого розвитку України».

У заході взяли участь 30 учасників, які репрезентували Університет Крайова (Румунія), Університет Невшатель (Швейцарія) Сумський національний аграрний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Академію праці, соціальних відносин і туризму, Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності».

Учасники круглого столу обговорили питання розвитку юридичної науки в контексті реалізації Цілей сталого розвитку, окремо зосередившись на загрозах та перспективах Сталого розвитку в Україні та світі в умовах повномасштабної війни РФ проти нашої країни. Наголошено: відбудова України – це повноцінна розбудова й інтегрування до Європейського співтовариства на засадах сталого розвитку з урахуванням Європейського зеленого курсу, що є запорукою виконання Копенгагенських критеріїв вступу до ЄС. Творення сталого майбутнього для наступних поколінь через рівновагу між інтересами громадськості, бізнесу та навколишнього середовища.

Учасники круглого столу, констатуючи, що юридична наука потребує удосконалення та реформування і визнаючи необхідність об’єднання з цією метою зусиль наукової спільноти, вважають за можливе надати наступні рекомендації щодо реалізації Цілей сталого розвитку України:

1. Впроваджуючи ідею ЮНЕСКО щодо розбудови суспільства знань, активізувати проведення спільних національних юридичних проектів задля досягнення Цілей сталого розвитку України.

2. На основі пріоритету прав людини, припинення воєнних дій та забезпечення миру і процвітання України, реалізовувати інші пріоритети, такі як цифрове сервісне урядування, кліматичні зміни, економічна нерівність, інновації, стале споживання, мир і справедливість. Враховуючи особливий внесок України у глобальному значенні щодо відстоювання цінностей Людства, використати після війни нові можливості інтеграції у світовий економічний, енергетичний та культурний простір з метою закріплення цінностей сталого розвитку, в т.ч. унікальний досвід України в частині кібер- і військової безпеки, протидії гібридним війнам. Після інтеграції України в ЄС і НАТО, Україна може стати центром стратегії продовольчої безпеки і виробника екологічних продуктів, «Кремнієвою» долиною Європи, де побудована перша у світі цифрова держава із безпечним та безперебійним доступом до Інтернету на всій її території.

3. Врахувати в післявоєнному аналогу «плану Маршала» для України цілі сталого розвитку з метою стабільного підвищення якості життя для майбутніх поколінь. Вони мають містити чіткі орієнтири та цільові показники, які Україна має запровадити відповідно до власних пріоритетів економічного розвитку. Ключовими моментами нового суспільного договору між українською владою та народом має бути будівництво держави з новою міською інфраструктурою, енергетикою, промисловістю, прогресивною системою освіти та адаптивними державними інститутами з нульовою толерантністю до корупції та відношенням до прав Людини і справедливості як найвищого блага. В основі нового суспільного договору мають відобразитись головні складові сталого розвитку в українській державі: формування сервісно-сильних та водночас адаптивних державних інституцій, здатних приймати швидкі рішення у взаємодії та довіри органів влади і громадянського суспільства; побудова освіти фундаментальної і сучасної, що стимулює креативне, критичне, рефлексивне мислення; забезпечення захисту майнових й інтелектуальних прав; покращення розуміння громадянином сучасної економіки, розвиток фінансової грамотності; повернення і залучення талантів з усього світу в науку і бізнес; створення умов для ефективного фінансування науки, інвестицій та інновацій; не можливість повернення корупції і несправедливості судів і правоохоронних органів; навчитися кооперації, забезпечити важливість професійної та громадянської відповідальності та репутації.

4. Для впровадження сучасних інформаційних технологій в юридичну освіту розробити та законодавчо закріпити єдині стандарти для цифрової освіти та унормувати планування та облік навчального навантаження науково-педагогічних працівників при дистанційній формі навчання.

5. Для формування конкурентного середовища серед стейхолдерів впровадити технологію «blockchain» в юридичну освіту шляхом створення ефективної мультикультурної правничої онлайн спільноти.

6. Для забезпечення сприяння екологізації юридичної освіти, формуванню екологічного мислення та екологічної культури юриста з метою відповідності цілям сталого розвитку та національним нормативним актам, передбачити формування на основі компетентнісного підходу знань та практичних навичок щодо питань охорони навколишнього середовища, екологічної етики та реалізації цілей сталого розвитку суспільства в Стандартах вищої освіти зі спеціальності 081 Право.

7. Виходячи з системного світорозуміння, сприяти формуванню правничих наукових шкіл, в яких кожна галузь юридичної науки (права) робить свій конструктивний внесок у досягнення Цілей сталого розвитку України.

8. Ґрунтуючись на положеннях Указу Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» від 30 березня 2019 року №722, формувати напрями наукових юридичних розвідок.

9. Враховуючи необхідність інноваційного розвитку України, для досягнення Цілей сталого розвитку, ініціювати здійснення наукових юридичних досліджень у форматі «освіта-наука-держава-бізнес».

10. Зважаючи на положення Угоди з асоціації України та ЄС, активізувати міжнародне співробітництво української юридичної спільноти задля формування правового забезпечення досягнення Цілей сталого розвитку.